Награда.

Но какую же награду прочили в Петербурге смелому и настойчивому моряку, закрепившему за Россией большой и ценный район Тихоокеанского побережья?
Министр Нессельроде, недоброжелательно относившийся к деятельности Г. И. Невельского на Дальнем Востоке, настаивал на разжаловании его в матросы за превышение власти.
Однако слишком значительны и известны в русском обществе были заслуги моряка. Не признать их — значило нанести ущерб русскому флоту и приоритету России на Дальнем Востоке. Николаю I пришлось разорвать приготовленный указ о разжаловании и при этом заявить: «Где раз поднят русский флаг, он уже спускаться не должен…»
Работы Невельского принесли свои плоды.
Приморье было окончательно закреплено за Россией международными соглашениями в 1858—1860 годах. Вскоре после этого здесь выросла первоклассная база Владивосток, служащая незамерзающим портом для внешней торговли России с другими странами Тихого океана.

Но какую же награду прочили в Петербурге смелому и настойчивому моряку, закрепившему за Россией большой и ценный район Тихоокеанского побережья?

Министр Нессельроде, недоброжелательно относившийся к деятельности Г. И. Невельского на Дальнем Востоке, настаивал на разжаловании его в матросы за превышение власти.

Однако слишком значительны и известны в русском обществе были заслуги моряка. Не признать их — значило нанести ущерб русскому флоту и приоритету России на Дальнем Востоке. Николаю I пришлось разорвать приготовленный указ о разжаловании и при этом заявить: «Где раз поднят русский флаг, он уже спускаться не должен…»

Работы Невельского принесли свои плоды.

Приморье было окончательно закреплено за Россией международными соглашениями в 1858—1860 годах. Вскоре после этого здесь выросла первоклассная база Владивосток, служащая незамерзающим портом для внешней торговли России с другими странами Тихого океана.

Разрушена легенда.

Так была разрушена легенда о «полуострове» Сахалине и достигнута вторая цель.
О завершении этого шлюпочного похода, увенчавшегося открытием судоходных фарватеров
Сообщение Невельского о его географических открытиях было встречено многими лицами с восторгом, а сановниками — с величайшим неодобрением.
За превышение инструкций (ведь Невельскому не предписывалось обследовать Амур, а он обследовал его) его лишили награды.
Однако Г. И. Невельской со своими верными друзьями продолжал работы по изучению приморского побережья. 1 (13) августа 1850 года он поднял флаг на основанном им посту Николаевском. Впоследствии этот пост вырос в большой город и порт Николаевск-на-Амуре. Были основаны и другие посты на берегу, а в 1852 году — и на Сахалине.

Так была разрушена легенда о «полуострове» Сахалине и достигнута вторая цель.

О завершении этого шлюпочного похода, увенчавшегося открытием судоходных фарватеров

Сообщение Невельского о его географических открытиях было встречено многими лицами с восторгом, а сановниками — с величайшим неодобрением.

За превышение инструкций (ведь Невельскому не предписывалось обследовать Амур, а он обследовал его) его лишили награды.

Однако Г. И. Невельской со своими верными друзьями продолжал работы по изучению приморского побережья. 1 (13) августа 1850 года он поднял флаг на основанном им посту Николаевском. Впоследствии этот пост вырос в большой город и порт Николаевск-на-Амуре. Были основаны и другие посты на берегу, а в 1852 году — и на Сахалине.

Чернявка остановилась.

Чернявка остановилась, в ее глазах промелькнул страх и тут Рединка не мешкая разжала кулачки и от туда полетели красные цветы. Их пыльца была настолько сильна, что Чернявка начала чихать, отмахиваться и улетать.
— Я еще вернусь! Апчхи! Апчхи! Апчхи! — еще долго до королевства доносились ее чихания. Как только Чернявка покинуло страну Радуги, забрав собой всех своих насекомых, сестры феи ожили. Снова все услышали смех Апельсинки, песни Блю и до всех донеслись ароматы цветов от Фиалки. Кажется сестра так и не поняли, что с ними произошло, но Желтинка поведала им историю их освобождения. Сестра не умели долго сердиться и вновь в королевстве зазвучало пение птиц, а феи собравшись вместе нарисовали в небе радугу.

Чернявка остановилась, в ее глазах промелькнул страх и тут Рединка не мешкая разжала кулачки и от туда полетели красные цветы. Их пыльца была настолько сильна, что Чернявка начала чихать, отмахиваться и улетать.

— Я еще вернусь! Апчхи! Апчхи! Апчхи! — еще долго до королевства доносились ее чихания. Как только Чернявка покинуло страну Радуги, забрав собой всех своих насекомых, сестры феи ожили. Снова все услышали смех Апельсинки, песни Блю и до всех донеслись ароматы цветов от Фиалки. Кажется сестра так и не поняли, что с ними произошло, но Желтинка поведала им историю их освобождения. Сестра не умели долго сердиться и вновь в королевстве зазвучало пение птиц, а феи собравшись вместе нарисовали в небе радугу.

Как бы не так.

-Ха-ха-ха! Я вижу Желтинка как всегда в своем репертуаре, вечно всего боится и прячется. Ха! Мне легко будет расправится с вами и подчинить к себе все королевство!
— Как бы не так, Чернявка! Я не боюсь тебя! Мои насекомые спасут наше королевство от тебя! Эй, гусеницы, жуки, пчелы и осы, атакуйте!!!! — Желтинка, взявшаяся не от куда, полетела прямиком на Чернявку, а за ней вся ее собранная армия. Но Чернявка тоже была не одна, махнув своей волшебной палочкой и тут же появились мухи, комары и мошка. Они облепляли букашек Желтинки, но те смело держались. Пока насекомые дрались за территорию, Чернявка попыталась скрыться, но Рединка перекрыла ее путь. Ее красное платьице развивалось на ветру, ее лицо от злости стало таким же красным, а маленькие кулачки сжимались так сильно, что казалось, вот-вот она кинется в бой.

-Ха-ха-ха! Я вижу Желтинка как всегда в своем репертуаре, вечно всего боится и прячется. Ха! Мне легко будет расправится с вами и подчинить к себе все королевство!

— Как бы не так, Чернявка! Я не боюсь тебя! Мои насекомые спасут наше королевство от тебя! Эй, гусеницы, жуки, пчелы и осы, атакуйте!!!! — Желтинка, взявшаяся не от куда, полетела прямиком на Чернявку, а за ней вся ее собранная армия. Но Чернявка тоже была не одна, махнув своей волшебной палочкой и тут же появились мухи, комары и мошка. Они облепляли букашек Желтинки, но те смело держались. Пока насекомые дрались за территорию, Чернявка попыталась скрыться, но Рединка перекрыла ее путь. Ее красное платьице развивалось на ветру, ее лицо от злости стало таким же красным, а маленькие кулачки сжимались так сильно, что казалось, вот-вот она кинется в бой.

СТАНІСЛАВ ПРОКОПЕНКО ДОПОМІГ ВІКТОРІЇ НОСЕНОК З СЕЛИЩА ГОНЧАРІВСЬКЕ

Невеликі містечка неначе велика родина: тут всі все про всіх знають. І якщо комусь потрібна допомога, то гуртуються разом, бо так легше біду пережити. Так сталося, що нелегке випробування випало на долю родини Носенків з селища Гончарівське. Тяжко захворіла 16-річна донька Вікторія. За словами медиків вона потребує тривалого лікування в Києві. Щомісяця на це потрібно від 10 до 15 тисяч гривень. А родина таких коштів не має.
Звичайно всі односельці відгукнулися і почали збирати гроші, але цього було замало. І тоді селищний голова звернувся до першого заступника обласної державної адміністрації Станіслава Прокопенка, він не залишився байдужим до чужої біди. 23 травня Станіслав Прокопенко особисто приїхав в селище Гончарівське аби підтримати батька дівчинки, передати йому власні кошти на лікування і з’ясувати яка ще потрібна допомога.
Під час зустрічі Станіслав Прокопенко розповів, що згідно з угодою, яку уклали облдержадміністрація та медичний заклад, в якому перебуває Вікторія, її буде забезпечено всіма необхідними ліками.
“Ми зв’язалися з інститутом, де проходить лікування Вікторія, і нас запевнили, що завдяки угоді, яка діє між обласною державною адміністрацією і медичним закладом буде забезпечено 100% надання необхідних ліків, але є ще багато речей, на які потрібні гроші. Особисто я допоміг і звертаюся до всіх депутатів обласної ради нашої фракції до всіх небайдужих людей з проханням допомогти”, – сказав Станіслав Прокопенко.
За словами Ніни Іванівни, директора гімназії, в якій навчалася Вікторія, на її повернення чекають всі: і діти, і вчителі, і батьки. Вона каже, що всі односельці дуже переймаються бідою родини Носенок та долею Вікторії.
Якщо Ви бажаєте підтримати родину Носенок та допомогти Вікторії, то реквізити для перерахування коштів наступні:
Банк отримувача – Київська РД АТ “Райффайзен банк Аваль”, код банка (МФО) – 322904, отримувач – Носенок С.І., код отримувача – 2543407280, розрахунковий рахунок – 26258273415, призначення платежу – поповнення КР 0788154800 Носенок С.І. Пункт 6 – для фізичних осіб. Усі пункти для безготівкових перерахунків. Наша допомога збереже життя обдарованій дитині.

Невеликі містечка неначе велика родина: тут всі все про всіх знають. І якщо комусь потрібна допомога, то гуртуються разом, бо так легше біду пережити. Так сталося, що нелегке випробування випало на долю родини Носенків з селища Гончарівське. Тяжко захворіла 16-річна донька Вікторія. За словами медиків вона потребує тривалого лікування в Києві. Щомісяця на це потрібно від 10 до 15 тисяч гривень. А родина таких коштів не має.

Звичайно всі односельці відгукнулися і почали збирати гроші, але цього було замало. І тоді селищний голова звернувся до першого заступника обласної державної адміністрації Станіслава Прокопенка, він не залишився байдужим до чужої біди. 23 травня Станіслав Прокопенко особисто приїхав в селище Гончарівське аби підтримати батька дівчинки, передати йому власні кошти на лікування і з’ясувати яка ще потрібна допомога.

Під час зустрічі Станіслав Прокопенко розповів, що згідно з угодою, яку уклали облдержадміністрація та медичний заклад, в якому перебуває Вікторія, її буде забезпечено всіма необхідними ліками.

“Ми зв’язалися з інститутом, де проходить лікування Вікторія, і нас запевнили, що завдяки угоді, яка діє між обласною державною адміністрацією і медичним закладом буде забезпечено 100% надання необхідних ліків, але є ще багато речей, на які потрібні гроші. Особисто я допоміг і звертаюся до всіх депутатів обласної ради нашої фракції до всіх небайдужих людей з проханням допомогти”, – сказав Станіслав Прокопенко.

Якщо Ви бажаєте підтримати родину Носенок та допомогти Вікторії, то реквізити для перерахування коштів наступні:

Банк отримувача – Київська РД АТ “Райффайзен банк Аваль”, код банка (МФО) – 322904, отримувач – Носенок С.І., код отримувача – 2543407280, розрахунковий рахунок – 26258273415, призначення платежу – поповнення КР 0788154800 Носенок С.І. Пункт 6 – для фізичних осіб. Усі пункти для безготівкових перерахунків. Наша допомога збереже життя обдарованій дитині.

НАГОРОДИ ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ

 

Напевно важко знайти в Україні, котра найбільше з усіх колишніх радянських республік постраждала у Великій Вітчизняній війні, людину, яка б не святкувала День Великої перемоги. Урочистими і дуже зворушливими були мітинги не лише у Чернігові та містах обласного значення, а й у невеликих містечках і навіть селищах.
Для мешканки села Киселівка Чернігівського району, 91-річної Надії Йосипівни Самотяжко, святкування Дня Великої Перемоги розпочалося з візиту поважних гостей. Сільський голова у супроводі керівників району і області, а також радника Президента, прийшли низько вклонитися жінці, яка не з чуток знає, якими вони були – тяготи війни.
Для решти ж киселівців свято стало подвійним, адже, окрім власне відзначення 9 травня, вони стали свідками відкриття пам’ятника загиблим землякам. Тут зібралися майже всі мешканці населеного пункту від найстарших ветеранів Великої Вітчизняної війни до наймолодших дітлахів, які поки що не розуміють, наскільки важливе це свято для всіх нас.
Не змогла зіпсувати свята жителям Ріпок навіть непривітна погода. Школярі та всі трудові колективи селища урочистою ходою супроводжували ветеранів до Монумента Слави, де і пройшов по-домашньому затишний мітинг-реквієм, присвячений пам’яті тих, хто не пожалів ані свого здоров’я, ані самого життя задля того, аби єдиним гуркотом у небі були вибухи святкових феєрверків.
Навіть сьогодні, через 67 років після завершення страшної війни, у пам’яті ветеранів ті сумні спогади про втрату бойових побратимів переплітаються із яскравими моментами хоча б невеликих, але таких важливих перемог. Напевне, найбільше, чого не вистачає сьогодні ветеранам, це — увага, адже нерідко їм просто хочеться звичайного людського спілкування, як Василю Олексійовичу Веремію, для якого гості у хаті стали більшою радістю, ніж пам’ятна медаль «70 років визволення Москви», що прийшла зі столиці Російської Федерації.
Завершилися святкування живим, неформальним спілкуванням і, звичайно ж, польовою кашею.

Напевно важко знайти в Україні, котра найбільше з усіх колишніх радянських республік постраждала у Великій Вітчизняній війні, людину, яка б не святкувала День Великої перемоги. Урочистими і дуже зворушливими були мітинги не лише у Чернігові та містах обласного значення, а й у невеликих містечках і навіть селищах.

Для мешканки села Киселівка Чернігівського району, 91-річної Надії Йосипівни Самотяжко, святкування Дня Великої Перемоги розпочалося з візиту поважних гостей. Сільський голова у супроводі керівників району і області, а також радника Президента, прийшли низько вклонитися жінці, яка не з чуток знає, якими вони були – тяготи війни.

Для решти ж киселівців свято стало подвійним, адже, окрім власне відзначення 9 травня, вони стали свідками відкриття пам’ятника загиблим землякам. Тут зібралися майже всі мешканці населеного пункту від найстарших ветеранів Великої Вітчизняної війни до наймолодших дітлахів, які поки що не розуміють, наскільки важливе це свято для всіх нас.

Не змогла зіпсувати свята жителям Ріпок навіть непривітна погода. Школярі та всі трудові колективи селища урочистою ходою супроводжували ветеранів до Монумента Слави, де і пройшов по-домашньому затишний мітинг-реквієм, присвячений пам’яті тих, хто не пожалів ані свого здоров’я, ані самого життя задля того, аби єдиним гуркотом у небі були вибухи святкових феєрверків.

Навіть сьогодні, через 67 років після завершення страшної війни, у пам’яті ветеранів ті сумні спогади про втрату бойових побратимів переплітаються із яскравими моментами хоча б невеликих, але таких важливих перемог. Напевне, найбільше, чого не вистачає сьогодні ветеранам, це — увага, адже нерідко їм просто хочеться звичайного людського спілкування, як Василю Олексійовичу Веремію, для якого гості у хаті стали більшою радістю, ніж пам’ятна медаль «70 років визволення Москви», що прийшла зі столиці Російської Федерації.

Завершилися святкування живим, неформальним спілкуванням і, звичайно ж, польовою кашею.

 

ОБГОВОРЮВАЛОСЯ ПИТАННЯ ЩОДО ПІДГОТОВКИ СВЯТКОВИХ ЗАХОДІВ ДО ДНЯ ПЕРЕМОГИ

24 квітня перший заступник голови обласної державної адміністрації, голова фракції Партії регіонів обласної ради Станіслав Прокопенко та перший заступник голови обласної Іван Коробка зустрілися з активами ветеранських організацій у Чернігівському та Ріпкинському районах.

Під час зустрічей обговорювалося питання щодо підготовки святкових заходів до Дня Перемоги.

Голова Чернігівської районної державної адміністрації Микола Кудрик та голова Ріпкинської районної державної адміністрації Петро Головач звітували про план заходів святкування в районах 67-ї річниці Перемоги у Великій Вітчизняній війні.

Ветерани висловили низку слушних зауважень стосовно патріотичного виховання молоді в закладах освіти, підготовки до святкування Дня Перемоги, забезпечення їхніх прав на безкоштовний проїзд у громадському транспорті, пільгове лікування та придбання слухових апаратів, отримання державних актів на землю і компенсаційних виплат вкладникам Ощадбанку колишнього СРСР.

СТАНІСЛАВ ПРОКОПЕНКО ТА ІВАН КОРОБКО ПОБУВАЛИ З РОБОЧОЮ ПОЇЗДКОЮ В РІПКИНСЬКОМУ РАЙОНІ

19 квітня відбулася робоча поїздка першого заступника голови облдержадміністрації, голови фракції Партії регіонів Станіслава Прокопенка та першого заступника голови обласної ради Івана Коробко до Ріпкинського району.

Вони взяв участь в акції «Майбутнє лісу в твоїх руках», яка пройшла в Любечі, де було висаджено понад двохсот горіхів, саджанці яких надали жителі селища. «Любеч — місто горіхів» — таким був девіз цього заходу.

Учасники акції відвідали Спасо-Преображенський храм у Любечі.

Також відбулася зустріч з жителями села Галків з приводу капітального ремонту ділянки дороги від села до траси Чернігів — Любеч. Станіслав Прокопенко пообіцяв селянам, що відразу після ремонту дороги буде відпрацьоване питання й регулярного рейсу маршрутки через село Галків.

У зустрічах також взяли участь начальник управління капітального будівництва облдержадміністрації Анатолій Бойко, начальник ДП «Чернігівоблавтодор» Олександр Кутузов, голова Ріпкінської райдержадміністрації Петро Головач.

ДЕПУТАТИ ФРАКЦІЇ ПАРТІЇ РЕГІОНІВ ПІДТРИМАЛИ ПОСТРАЖДАЛИХ У ЧЕРНІГОВІ

26 березня у Чернігові у житловому будинку № 36 по вул. 50 років ВЛКСМ сталася трагедію — вибухнув побутовий газ.

Саме тому фракція Партії регіонів виступила з ініціативою виявити підтримку постраждалим, перерахувавши одноденний заробіток на ліквідацію наслідків вибуху газу.

Вже перераховано понад п’ять тисяч гривень благодійного пожертвування на ліквідацію наслідків вибуху та надання допомоги постраждалим на рахунок Чернігівського міськогоий благодійного фонду «Рідний Чернігів».

ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕПУТАТІВ ФРАКЦІЇ ПРОТЯГОМ І КВАРТАЛУ 2012 РОКУВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕПУТАТІВ ФРАКЦІЇ У СІЧНІ

ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕПУТАТІВ ФРАКЦІЇ У СІЧНІ

Лідером за кількістю згадок та інформаційних приводів став депутат обласної ради Анатолій Мирошниченко — 14 матеріалів. Він також згадується як меценат та благодійник. Найбільше уваги Анатолію Костянтиновичу приділили видання «Прилуччина» та «Тиждень» — 8 та 4  згадки відповідно.

Про діяльність депутат обласної ради Гайдая Сергія у січні було 9 згадок. Вони стосувалися його роботи як депутата, а також допомоги виборцям. Найбільше уваги Сергію Анатолійовичу приділили видання «Срібнянщина» та «Трибуна хлібороба» — 4 та 3  згадки відповідно.

Найбільше уваги у січні депутатам обласної ради уваги приділила районна газета «Новини Придесення». Газета писала про діяльність Анатолія Мирошниченка та Надії Міклухо-Маклай.

Районні видання «Слово Варвинщини» інформувала виборців про діяльність таких депутатів обласної ради Валерія Зуба, Віктора Кульбако та Сергія Гайдая (16 згадок). Газета  «Прилуччина» писала про діяльність Анатолія Мирошниченка.

Цікаво, що газета «Деснянська правда» у своїх матеріалах згадала про депутатів обласної ради лише 10 разів. Серед тих, про кого писало це видання, Олексій Бутенко, Іван Горохівський, Іван Коробка, Петро Хомрач, Іван Чаус та Сергій Шкарлет. Але слід відмітити, що інформування про депутатів обласної ради мало більше поверховий характер (коментар, згадка про участь в заході).

ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕПУТАТІВ ФРАКЦІЇ У ЛЮТОМУ

У лютому лідером за кількістю згадок та інформаційних приводів став депутат обласної ради Анатолій Мирошниченко — 24 публікації. Він переважно згадується як меценат та благодійник. Найбільше уваги Анатолію Костянтиновичу приділили видання «Прилуччина» та «Відомості Чернігівщини» — 8 та 4  згадки відповідно.
Інтерв’ю «Чоловікам личить висота» було розміщено у 6 виданнях: «Слово Варвинщини», «Наше життя», «Відомості Чернігівщини», «В двух словах» та «Новини Придесення». Стаття присвячена військовим і була розміщена напередодні 23 лютого. «Третій тост» облаштувати музей воїнів-афганців у Прилуках пообіцяв допомогти депутат облради Анатолій Мирошниченко. Про це повідомила газета «Прилуччина» від 17 лютого.

Діяльності депутата обласної ради Надії Петрівни Міклухо-Маклай у лютому було присвячено 8 матеріалів. Всі вони були у газеті «Новини Придесення». Це інформація що стосується депутатської діяльності Надії Петрівни, її благодійницької роботи. Також у газеті часто розміщуються подяки від виборців.

Про діяльність депутат обласної ради Гайдая Сергія у лютому було 6 згадок. Вони стосувалися його роботи як депутата, а також допомоги виборцям. Про Сергія Анатолійовича згадували видання «Срібнянщина», «Слово Варвинщини» та «Трибуна хлібороба» — по 2 згадки кожна.

Також 6 разів згадувалися Петро Кулініч та Валерій Зуб. Про Петра Івановича згадували такі видання «Час», «Вісті Сосниччини» та «Гарт». Валерію Олексійовичу увагу приділили «Слово Варвинщини» — 4 згадки, «Трибуна хлібороба» — 2 згадки.
Обласна газета «Деснянська правда» приділила увагу Сергію Чубовському та Петру Хомрачу.

ВИСВІТЛЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ДЕПУТАТІВ ФРАКЦІЇ У БЕРЕЗНІ

Дані за перші два тижні свідчать про те, що у березні значно підвищилася активність депутатської фракції. Її представники не лише беруть активну участь у сходах та заходах в округах, а і вітали жінок із святом 8 березня, допомагали у підготовці свят та урочистостей.
Також відслідковується більш активна участь у сходах сіл та спілкування з виборцями.

Божок Григорій Никифорович. Привітання жінок з 8 березня в газеті «Промінь». Особисті привітання з квітами — редакція газети «Промінь», колежанки та представниці щорських організацій. Допомога у вирішенні проблем громаді с.Суничне (Щорський р-н)

Бутенко Олексій Іванович. Привітання жінок з 8 березня в газеті «Наше слово»

Гайдай Сергій Анатолійович. Привітання жінок з 8 березня в газетах «Деснянська правда», «Срібнянщина», «Слово Варвинщини», «Прилуччина»
Разом з іншими депутатами облради виступив спонсором свята Масляної в Срібнянському районі, а також брав участь у самому святі в якості члена журі конкурсу Млинця. («Срібнянщина», 03.03.2012)

Горохівський Іван Олексійович. Участь у сході Добрянської територіальної громади. (Життя Полісся, 07.03.2012). Привітання жінок з 8 березня.

Гордін Олег Володимирович. Участь у розширеному засіданні колегії Носівської РДА. («Носівські вісті», 10.03.2012)

Данько Григорій Володимирович. Участь в заходах до 8 березня («Голос Присеймів’я», 10.03.2012). Під час візиту до с.Піски Бахмацького району подарував комплект м’ячів для школи селища. («Голос Присеймів’я», 14.03.2012)

Дідур Арсен Володимирович. Робота виїзної комісії обласної ради в Бобровицькому районі. (Наше життя, 17.03.2012). 1,3 тис. грн.. на придбання літератури для С-Дівицької бібліотеки (Поліська правда, 03.03.2012) — слова подяки від завідувачки бібліотекою.

Заліський Анатолій Андрійович. Участь в сходах сіл Чернігівського району. Про зустріч з виборцями писала газета «Наш край», 10.03.2012 та 17.03.2012.

Запорощук Валентин Анатолійович. У статті «Дбати про здоровя виборців: фізичне і духовне» (Трудова слава, 10.03.2012) йдеться про єдиний день депутата. Під час зустрічі з виборцями Валентин Запорощук розповів про створення обласного Благодійного фонду, основне завдання якого буде на вирішенні соціальних проблем жителів Ічнянського р-ну. Обласний депутат серйозну інвестиційну діяльність веде саме тут, розвиває промислове підприємство створює нові робочі місця.  Привітання жінок з 8 березня.

Зуб Валерій Олексійович. Інформація про роботу депутата в Срібнянському та Варвинському районах («Срібнянщина», 15.03.2012, «Слово Варвинщини», 16.03.2012).  Подарував проектор Варвинській районній бібліотеці — Стаття «Корисний подарунок для храму книги» (Слово  Варвинщини, 06.03.2012)

Карета Олександр Панасович. Зустріч з виборцями у Сосницькому районі. Участь у сходах сіл. Інформування виборців про сучасний стан дитячого лікування та організація екскурсії представників Сосниччини до дитячої обласної лікарні. Матеріали розміщувалися в газеті «Вісті Сосниччини»

Кауфман В’ячеслав Маркович. Згадується як керівник Новгород-Сіверського району.

Коробка Іван Іванович. Працює як депутат облради в Ріпкинському районі. Проводить зустрічі з виборцями. Про його діяльність пише газета «Життя Полісся»: «Роблять добро — радують Бога» — відвідування стаціонарного відділення районного терцентру соціального обслуговування у Любечі. Депутат привітав жінок терцентру зі святом, подарував квітти, солодощі та подарунки. Також депутат відвідав Малинівський ФАП. (Життя Полісся, 07.03.2012) — Рубрика «Депутат на окрузі»

Кулініч Петро Іванович. Проводив зустрічі з виборцями у Сосницькому районі. Інформував про пенсійну реформу та зміни у пенсійному законодавстві. Писала про діяльність газета «Вісті Сосниччини».

Кульбако Віктор Дмитрович. Стаття «Долучати дітей до спорту та здорового способу життя — справа благородна». Депутат обласної ради В.Д. Кульбако сподівається, що футбольні м’ячі, які він з радістю презентував вчителю фізкультури В.Улизьку (школа в с.Авдіївка, Варвинський р-н), допоможуть його вихованцям долати нові спортивні вершини. У зустрічі взяв участь голова райради П.Бакуменко («Слово Варвинщини», 03.03.2012). Подяка від сільського голови с.Дащенки за участь у житті громади та допомогу («Слово Варвинщини», 03.03.2012).

Мирошниченко Анатолій Костянтинович. Разом з іншими депутатами облради виступив спонсором свята Масляної в Срібнянському районі, а також брав участь у самому святі в якості члена журі конкурсу Млинця. («Срібнянщина», 03.03.2012). «З любов’ю до жінок» — інтерв’ю з депутатом напередодні 8 березня. Розміщувався матеріал в газетах «Чернігівщина» та «Відомості Чернігівщини».
Стаття про те, як депутат привітав жінок зі святом Весни — «У колі 200 найкращих». Матеріал розміщувався у газеті «Відомості Чернігівщини».

Міклуха-Маклай Надія Петрівна. Єдиний депутат про яку газета написала депутат обласної ради від Партії регіонів.
Участь у святкуванні Масляної в Козельці, допомога з призами та організацією свята в Козельці. (Новини Придесення, 03.03.2012)

Півень Михайло Олексійович. Спонсорська допомога в організації свята Масляної в Коропі. («Коропщина», 02.03.2012)

Солодько Юрій Павлович. Участь у сході села Перемога (Ніжинський район).   Згадував «Ніжинський вісник» від 22.03.2012

Чаус Іван Петрович. Участь у сході Добрянської територіальної громади. За його сприяння планується газифікація школи та реконструкція старого шкільного приміщення під спортивно-тренажерно-культурний центр. У статті також перераховуються всі добрі справи, які були зроблені депутатом для цієї громади. Також депутат прозвітував про свою діяльність (Життя Полісся, 07.03.2012)

Щербина Борис Григорович. «Дбати про здоров’я виборців: фізичне і духовне»  — стаття про єдиний день депутата в якій згадується про його діяльність («Трудова слава»).